У ніч з 9 на 10 листопада 1938 р. відбулася перша цілеспрямована масова акція фізичного насильства та терору над євреями Німеччини. Ці криваві події, керовані нацистською владою Третього Райху, увійшли в історію під назвою «Кришталева ніч» (нім. Kristallnacht) або «Ніч битого скла» (нім. Reichskristallnacht). Формальним приводом для акції стало вбивство Ернста фон Рата – співробітника посольства Німеччини в Парижі, єврейським підлітком Гершелем Гріншпаном. Гріншпан, дізнавшись про депортацію своєї родини до Польщі, вирішив помститися та скоїв напад в німецькому посольстві. Смерть третього секретаря амбасади фон Рата викликала хвилю антисемітської пропаганди. 7 листопада в провідній нацистській газеті «Völkischer Beobachter» пролунав заклик до погромів: «Німецький народ зробив необхідні висновки з вашого злочину. Він не буде терпіти неприйнятну ситуацію. Сотні тисяч євреїв контролюють цілі сектори в німецькій економіці, радіють у своїх синагогах, в той час як їхні одноплемінники в інших державах закликають до війни проти Німеччини і вбивають наших дипломатів». Нацистська влада використала це вбивство як зручний привід для своїх прибічників чинити напади на єврейське майно, а потім і взагалі законодавчо усунути євреїв від участі в економічному житті країни. Погроми не були «спонтанним проявом праведного гніву» через вбивство німецького дипломата євреєм, як це намагалася представити нацистська пропаганда. Натомість, вони мали сприяти втіленню політики «аріїзації», що розпочалась навесні 1938 р. і прискоренню експропріації у євреїв власності та підприємств, які було заплановано спрямувати на фінансування переозброєння Німеччини.
У період з 9 до 13 листопада 1938 р. містами Німеччини прокотилася хвиля погромів. Єврейські будинки і магазини були розграбовані молодиками Гітлерюгенду, штурмовими загонами та цивільними, залишаючи вулиці вкритими уламками розбитого скла вікон і вітрин (звідси й походить назва «Кришталева ніч»). Внаслідок листопадових подій були вбиті кілька сотень євреїв по всьому Райху, сотні були поранені і скалічені, тисячі зазнали принижень, щонайменше 300 осіб покінчили життя самогубством. Близько 30 000 євреїв були заарештовані та депортовані до концентраційних таборів Дахау, Бухенвальд і Заксенхаузен. Більшість в’язнів, які залишилися в живих, були звільнені до серпня 1939 р. за умови письмової згоди на «еміграцію» і передачі майна державі. Окрім цього, під час погромів були повністю зруйновані 1 406 синагог і молитовних кімнат. У Відні з 25 синагог неушкодженою залишилася лише одна, усі інші були підпалені. 11 з 14 синагог Берліна були повністю спалені, решта – сильно пошкоджені. Також було зруйновано близько 7 500 єврейських крамниць, квартир, будинків культури, цвинтарних будівель. Після листопадових погромів колишній кайзер Німеччини Вільгельм II промовив: «Мені вперше соромно бути німцем». Події «Кришталевої ночі» вважаються символічним початком систематичного знищення євреїв, яке розпочалося з дискримінації і вигнання німецьких євреїв від 1933 р. і в підсумку призвело до вбивства мільйонів євреїв під час Другої світової війни.